Просто не можу більше мовчати і просто тупо спостерігати за тим, як це все відбувається…
Візьмемо середньостатистичну сім»ю із чотирьох людей — мама, тато і двоє діток.
Мама зранку фасує всім обіди — собі і татові на роботу, дітям — до школи. Нехай вона кожному готує по бутербродику і коробочці із якоюсь кашкою чи м»ясом, наприклад. Звісно, бутерброд і коробочка упаковується в окремі поліетиленові пакетики. Добре, якщо в ці ж пакетики піде по якбулу чи помідорчику, а можливим і більш імовірним є варіант, що вони будуть мати свої окремі поліетиленки. Маємо в сумі: 4х2=8 в кращому випадку, або 4х3=12 пакетиків.
Ідем далі. По дорозі до роботи мама вирішує прикупити собі на роботу одну апельсинку. Блага справва — вітаміни для здоров»я, все чудово. Але ця апельсина старанно загортається в поліетиленовий пакетик (навіщо???).
Увечері по дорозі додому закупляються продукти: хліб, булочки, картопля, цибуля, морква, капуста, зелень, масло, м»ясо, сир, сосиски, молоко, сметана, — всі позиції, звісно ж, в таких зручних пакетиках, а м»ясо (чи риба) у двох чи й трьох щоб не протекло. Виходить 14 пакетиків як мінімум + 5 пакетиків беремо на запас (всі в супермаркетах беруть запасні пакети, і дехто навіть по приходу додому просто пхає їх в сміття, ОДРАЗУ Ж, так і не використаними!!!) Ну і, звісно ж, на касі ми виявляємо, що в нас немає свого пакета, тому ми купуємо новий. А коли приходимо додому, то одразу ж відправляємо його в сміття. Цілим і чистим, практично не користованим.
Мало того, по приходу додому деякі хазяйки в цілях гігієни беруть масло, яке запаковане в заводський папір, а нами ще й дбайливо покладене в поліетиленку, знімають власне цей пакетик, який ми йому «одягнули» в магазині, одягають в чистий пакетик, і тільки тоді відправляють в холодильник. Добре, якщо так все буде до закінчення споживання продукту, бо деякі особливо уважні господині міняють пакетик після кожного діставання масла з холодильника. Підозрюю, що така процедура спіткає кожен продукт, який піде в холодильник, але чого не бачила, в тому людей не звинувачуватиму.
Мабуть, варто було б врахувати в якості щоденного поліетилену упаковки молока, кефірів, йогуртів, ряжанок, соків, вод, горішків, шоколаду, печива, зефіру… Цей список можна ще дооооовго продовжувати, але я вже спинюся. Й того досить.
Ну і використані пакетики, зрозуміло, йдуть у сміття, навіть якщо вони цілі і практично чисті. Про це ще потім, а зараз давайте порахуємо всі використані (і викинуті) пакетики за добу нашою гіпотетичною сім»єю із чотирьох чоловік. Значить, на сніданки в нас вийшло 8-12 штук. Плюс запасний пакетик на одну фруктину на роботу. Плюс 14-19 штук на закупівлю продуктів увечері. Плюс великий пакет для того, щоб донести покупки з магазину додому. Плюс змінний пакетик на масло. Ну і згадаємо сміттєвий пакет. Ну і можна плюсувати ще упаковку молока-соку-печива, але я цього зараз не робитиму. Отже, за моїми розрахунками виходить 26-35 поліетиленових пакетиків на сім»ю на добу!!! За місяць це буде 780-1050 пакетиків!!! Ця цифра не може не вражати. А якщо врахувати, скільки таких сімей є у одному місті, хай навіть не дуже великому? А скільки міст є на планеті?
Я не хочу заборонити поліетилен, бо розумію, що це дуже зручно і ефективної альтернативи ми зараз не маємо. Я закликаю до раціонального використання ресурсів. Наприклад, судочок із обдом не треба запихати в пакет, він і так уже є захистом вашої їжі. Пляшку з молоком чи пакет із крупами не обов»язково класти в це одну упаковку (за винятком випадків, коли щось там протікає чи просипається). А один окремий фрукт або овоч (яблуко, чи апельсин, чи капустину) можна купити і так, без пакета, все одно потім він іще митиметься перед вживанням. Пакетики, в яких купувалися фрукти чи овочі, не варто після використання просто викидати, їх можна використовувати повторно під час походу до супермаркету або, як мінімум, в якості сміттєвого пакету. Також варто завести собі чергову торбу для покупок. Я уже третій рік ношу синю тряпчану торбинку, хоча нічого страшного, якщо ви носитимете при собі поліетиленовий пакет, аби лиш ви не змінювали його щодня на новий. Це той мінімум, який може робити щодня і кожен, роблячи свій вклад у зниження кількості сміття на планеті. І пишу я це не з потолка чи з ненависті до комфорту людей — я сама так живу вже більше двох років і хлопця із сестрою загітувала, і вони з радістю мене підтримують.
Аргумент проти такої системи: «Я не буду себе обмежувати в моєму комфорті, бо я заробив ці гроші», — це аргумент людини, яка не усвідомлює наслідків такого способу мислення. Я апелююю як мінімум до егоїстичної основи таких людей: от ви хочете буи здоровими, і щоб діти ваші були здорові, і, звісно ж, щоб діти ваших дітей були здоровими і так далі. А тепер давай те подивимося на шкоду від поліетилену в природі в тих об»ємах, які є на сьогодні і щодні зростають. І як ви вважаєте, невже це не буде заважати здоров»ю ваших нащадків? Тобто ваших же геніві, по суті, вас же самих продовження???
Є ще відмовка, що всі так роблять, то і я так робитиму, бо нічого не зможу зробити. Тут мене рве на частини — ВСІ складаються із сукупності КОЖНОГО ОКРЕМОГО!!!
Коли небудь я під час такої розмови помру… Просто через несвідомість таких людей…