Прості люди
Вчора подивилися залпом 4 серії «Гри престолів», 5 сезон. 4 останні. Забагато як для мого мозку, тому в нього сталося невелике запалення і всю ніч мені верзлися сцени з серіалу.
Основний висновок, який я вчора зробила для себе звідти: люди отримують чи обирають собі таких правителів, яких заслуговують. Які люди, такі і правителі, які правителі, такі і люди. Таке собі зачароване коло, яке можна розірвати лише шляхом колективної зміни свідомості, але тоді ці зміни призведуть до такої самої системи, в якій просто будуть більш (менш?) цивілізовані люди і відповідно — більш (менш?) адекватні і доброчесні правителі. Якщо виникає дисонанс між світоглядом мас народу і правителем, то правитель стає — як Даянеріс у місті Мієрін: постійно в напруженні, постійно в очікування появи бунтівників, і немає розуміння, чому ці люди так прагнуть до старої системи, коли ти несеш їм свободу, рівність і добро.
Приклад співзвучності народу і правителів — земля Ланістерів. Там підлість, варварство, ненависть «верхів» співзвучно із такими самими рисами населення. Не вдаючись у деталі, наведу ілюстрацію — вчорашню сцену «очищення» Сарсеї, коли вона мала голою і обстриженою пройтися по всьому місту. Ніхто, що вражає — НІХТО з людей не проявив до неї хоч найменщого милосердя. Хоча всі вони — такі самі як і вона, мало хто там може похвастатися незаплямованим минулим. Але ніхто не пропустив можливості обізвати її курвою, кинути в неї камінь чи щось гниле чи плюнути в обличчя. Таким чином вони просто показують своє власне обличчя.
Фільми фільмами. А є незнайома тітка, з якою трохи говорила, поки я не так давно їхала від батьків. Вона почала нарікати, як у нас прийнято, на нашу владу, почала розповідати мені, які вони всі безсовісні, як думають тільки про себе, а щоб подумати про людей, які їх вибрали — так ні, і все в такому дусі. Паралельно до цієї розмови вона дістає з сумочки цукерку, розмотує її, кладе до рота, а папірчик зім»яла, запхнула в кулачок, і так його ніби до кишені хотіла впихнути, але кишені на її бриджах, як виявляється (о диво!) , немає, і вона типу непомітно закинула її під лавочку на зупинці, на якій сиділа. І далі розповідає, яка у нас погана влада, які у нас взагалі невиховані люди, як вони тільки для себе роблять, щоб було добре… Тільки от вона така свята: папірчик — під лавочку, сміття — в річку (бо ну куди ж сміття в селі ще подіти, як не врічку, всі ж так роблять!), замість кущика сортової роянди продати на ринку кущ дкої шипшини, ДАІшнику — взятку, щоб відпустив, бо вона ж поспішає на концерт, тому перевищила швидкість. А змінювати суспільство — ну так, хай хтось його змінить, щоб навколо було більше чесних добрих людей, щоб людям можна було довіряти, щоб мені було менше платити за прибирання прибудинкової території і щоб продукти були по ціні радянського союзу. А вона сама нічого не може зробити, ви що, вона ж проста жінка, яка зневірилася у владі і чесності людей, яка не вірить у те, що держслужбовці можуть бути чесними, тому нічого для суспільства не робить, і яка тільки виховує своїх дітей по своєму зразку.
Ну Ок. Амінь.
Та от власне : фільми фільмами, а наші свині — свиньми. Взагалі, ноу коментс.
чим далі, тим більше схиляюсь до роздумів чисто по-ніцшеанськи : земля (Україна) явно перенаселена гнилими і безнадійно зіпсованими особями з минулого. Все повинно початися з чистого листа. В прямому смислі, — з руїн і нових людей.
Була надія на те, що криваві події Майдану стануть тим поворотним пунктом, що дозволить почати з чистого листа. Ан-ні, того було мало…
Я думав, що снайпери їх навчать. Що це вже — аж ну ніяк…
Жах що за народ. Пусте місце.
Що не кажіть, а народ у нас справді цікавий… Люди критикують владу, яка обкрадає народ, а самі теж крадуть (авжеж у менших масштабах) — це теж факти із спілкування…
І оцей ненависний мені вислів «не ми такі, життя таке»… Насправді ж не відомо з чого все почалось чи з обставин, які змушують, чи те у крові…
Не вірю я в такі зміни… Хоча за певних умов, якщо світогляд зміниться, то щось і в країні зміниться… Але це з приходом нових поколінь…
Нууу… Не все так погано. Погано, звісно, але після таких коментарів складається враження, що в Україні взагалі не лишилося свідомих громадян, і єдине, що тут варто зробити, це зірвати атомну бомбу, а потім через 1000 років заселити якимись «свіжими незіпсованими» людьми. Свідомі люди є! ТІльки їх поки-що недостатня кількість, щоб мати змогу реально впливати на країну. Якщо ми впадемо у відчай, це теж ні до чого хорошого не приведе. Просто робімо те, що можемо, і намагаймося ще більше. Виховуймо нове покоління. Оновлення суспільства — це дуже довгий і кропіткий процес. За якийсь рік чи два точно не впоратися.